середу, 16 березня 2011 р.


Людвіг ван Бетховен

- німецький композитор народився y в сім'ї фламандського походження।। Бетховена був керівником придворної капели боннської, батько - придворним співаком. Людвіг ван Бетховен рано навчився грати на клавесині, органі, скрипці, альті, а також на флейті. З 1781 заняттями Людвіга Бетховена керував Х. Г. Нефе - композитор, органіст і видний естетик. Незабаром Бетховен став концертмейстером придворного театру і помічником органіста капели. У 1789 він слухав лекції з філософії в Боннському університеті. Погляди Бетховена на явища політичного і соціального життя відрізнялися войовничим демократизмом і волелюбністю. У формуванні республіканських переконань композитора величезну роль зіграли революційні події у Франції 1789 і антифеодальний рух в Рейнській області. Захоплення Людвіга ван Бетховена музикою революційної Франції залишило значний слід у творчості композитора. З 27-річного віку Бетховен страждав глухотою, весь час прогресувала. Важкий для музиканта недуга обмежував його спілкування з людьми, утруднював піаністичні виступу і, нарешті, змусив Бетховена зовсім від них відмовитися.



середу, 9 березня 2011 р.

Оголошення!!!

Шановні учні 10 класу!
Будь ласка, запишіть свої матеріали у блог.

Мій друже! Я Красу люблю,

І з кожної хвилини

Собі ілюзію роблю.

Бо в тій хвилинності ловлю

Я щастя одробини.

Що є життя? Коротка мить.

Яке його надбання?

Красою душу напоїть

І, не вагаючись, прожить

Хвилину раювання.

Краса! На світі цім Краса —

Натхненна чарівниця,

Що відкриває небеса

Вершить найбільші чудеса,

Мов казкова цариця.

Ії я славлю і хвалю,

І кожну їй хвилину

Готов оддати без жалю,

Мій друже, я Красу люблю...

Як рідну Україну!


вівторок, 8 березня 2011 р.


Краса - найвища досконалість
Завдання кожної людини на землі – примножити кількість краси у світі, наповнити його красою, щоб вона витіснила собою неподобство. Адже краса – це найвища досконалість. А найвища досконалість – це Бог. Саме це мав на увазі Ф.Достоєвський, коли стверджував, що краса врятує світ. Прагнення в думках, почуттях і справах до досконалості, до Божественного і врятує світ. Тому слід завжди шукати красу всюди й у всьому, а знайшовши, берегти цю ніжну квітку від усього низького, грубого і брутального Слід розвивати і зрощувати в собі красу, свідомо оберігаючи свій внутрішній світ від проникнення в нього всього негативного, що розкладає цілісність і гармонію. Необхідно боротися зі своєю нижчою природою, тому що це єдиний вид боротьби , яка дає благі результати. Слід прислухатися до голосу свого вищого «Я», що спрямовує нас на шлях удосконалення, тобто Краси.
  Отже, думки про прекрасне не лише значущі й корисні, як відпочинок, вони , у повному розумінні слова, необхідні як, єдиний засіб порятунку від наростання у світі неподобства. І чим гіршим , потворнішим стає життя, тим дужчим і напруженішим має бути наше прагнення прекрасного, тим більше прекрасних думок ми маємо посилити в простір. Прекрасні думки народять прекрасні бажання, а прекрасні бажання спричиняють прекрасні дії.